Автор збірки «Надзахідне сонце. Повість і коротка проза»
Роки життя 1909–1948.
Дадзай Осаму (справжнє ім'я — Цушіма Шюджі) — класик японського модерного письменства, еґо-белетрист. Представник нашумілої в середині ХХ століття неформальної декадентської «школи волоцюг».
Невимушений стиль, щирість і проникливість у його розповідях про життєві казуси відразу полюбилися читачам. Його літературні переробки найвідоміших японських народних оповідок отоґі-дзоші шановані й дотепер. Однак справжня популярність до Дадзай прийшла у повоєнні роки. «Скриня Пандори» (1946), «Дружина Війона» (1947) і «Пропаща людина» (1948) склали золотий фонд сучасної класики Японії. Вершиною творчості став останній виданий за життя письменника бестселер «Надзахідне сонце» (1947).
Дадзай у різні способи відтворював свій життєвий досвід, часто гіркий, а часом — курйозний. Майже всі його твори автобіографічні, майже в кожному з них — трагікомічний автопортрет-карикатура. Сумна (само)іронія, тотальна втома від життя і скептицизм, соціальна байдужість і нонконформізм, властиві повоєнній добі та загострені хворобами, психологічними та фінансовими проблемами письменника, — це не літературний маніфест, не творче кредо і не світоглядна позиція, а проживання ним кожного дня «як є». Тому й фінальне самогубство із коханою видається не виставою, а просто рухом за течією.