Українською — про китайський календар

Настає китайський Новий рік за місячним календарем, і все село заклопотане приготуваннями до свята. Яя затуляє вуха від оглушливих вибухів хлопавок, якими бахкають діти по сусідських подвір’ях. Люди вірять, що хлопавки відлякують жахливе чудовисько Нянь (китайських ієрогліф імені Нянь означає «рік»). Дехто й досі вірить, що воно нишпорить вечорами перед китайським Новим Роком, шукаючи беззахисні душі собі на поживу. Дорослі зайняті приготуванням дзяодзи (пельменів), весняних рулетиків та інших смаколиків для родинної вечері. «Весняне свято знаменує початок весни. По завершенні свята селяни повернуться до тяжких польових робіт». — пояснив батько Яя.

З такої сцени починається перша з чотирьох книг українського видавництва «Сафран»про китайський традиційний календар «24 Сезони колеса року». Читач знайомиться з цим календарем разом з китайською дівчинкою на ім’я Яя — маленькою героїнею серії книг. Вона отримує такий календар на свій шостий день народження і впродовж наступних чотирьох пір року, розділених за китайською традицією на 24 сезони, вона спостерігає за змінами в природі та в житті людей.

Традиційний китайський календар називається також сільськогосподарським календарем, який є поєднанням місячного і сонячного календаря. З одного боку, згідно з цим календарем початок року пересувається на початок весни, що відповідає молодику в кінці січня — початку лютого. Кожен місяць за цим календарем починається з молодого Місяця, а 15-го числа кожного місяця на небі обов'язково з'являється повний Місяць. А з іншого боку, сонячний календар ділить рік на 24 сільськогосподарських міні-сезони за положенням Сонця щодо Землі. Чотирьох сезонів цілком достатньо для міських жителів, але недостатньо для селян, які бажають точно знати, коли настануть останні заморозки і коли буде пора сіяти зерно. Саме потреби останніх і обумовили виникнення такого календаря в древньому Китаї.

Назви 24 сезонів тісно пов'язані зі змінами погоди. Про кожен з цих та інших сезонів детально розповідає видання «24 Сезони колеса року» — коли кожен з них починається, як змінюється погода, що відбувається з рослинами і як ведуть себе у цей час тварини, а також що роблять у цей час люди. Так ми дізнаємося, що Початок весни припадає на 3, 4 або 5 лютого. Тоді лід починає танути від східного вітру, по темних закутках прозирають світло-жовті пелюстки зимового жасмину, тварини прокидаються відсплячки і прямують на пошуки щоденного харчу, а риба підпливає вгору до замерзлої поверхні водойм, жадаючи більше кисню для дихання після довгого перебування в холодному безрусі. Для людей цей сезон у першу чергу пов’язаний із найважливішим святом року — Святом Весни, що припадає на перший день першого місяця за місячним календарем.

Так упродовж усіх чотирьох сезонів разом із Яєю читач дізнається багато цікавого про традиційну китайську культуру, вірування й традиції, а також звички сучасних китайців. Наприклад, на Весняне рівнодення китайці намагаються поставити яйце на його тупий кінець, адже у цей день сонце сяє просто на екватор, а отже, вплив сили тяжіння сонця на північну та південну півкулі є однаковим і тому яйце має стояти рівно і не падати. А от на свято Початку літа яйця варять і вішають дітям на шию. За легендою, це має запобігти надмірній втомі та виснаженню від спеки. Тут же читачеві пропонується інструкція, як зробити мішечок для зберігання такого яйця. Далі можна знайти пояснення до того, як виготовити ліхтарик-лотос — до Фестивалю голодних духів під час осіннього сезону Спадання спеки. У Китаї здавна вірили, що ліхтарики принесуть звістку померлим членам родини.

Завдяки такому поєднанню цікавої інформації, яскравих ілюстрацій і несподіваних цікавинок, «24 Сезони колеса року» можуть бути цікавими як дорослим, так і дітям. Це підтвердила у коментарі про цю книгу й одна з читачок — фахівець з питань педагогіки за програмою Монтессорі Ольга Єльшанська, яка придбала книгу для своєї доньки:

Я дуже трепетно ставлюся до вибору книг для доньки і дуже люблю їх купувати. Здається, її «дитяча» бібліотека вже скоро переросте нашу «дорослу». Але, буду чесна, я сама обожнюю читати її книги! «24 сезони» — це красиве видання, яке містить багато цікавих фактів, доступу до яких не було в моєму дитинстві. Ці книги можна розглядати годинами. Вони інтерактивні і з ними можна грати, їх можна читати, з ними можна готуватися до подорожі (адже кордони колись нарешті відкриють і літаки знову полетять?). Щоразу, відкриваючи одну з книг серії, ми знаходимо в ній щось, на що не звернули увагу попереднього разу.

Для мене як для педагога в цих книгах є ще одна велика цінність: «24 сезони» — це можливість занурення в китайську культуру. Сезонність книг дозволяє сформувати об'ємне уявлення про природу, народ і традиції. Складно уявити собі більш цікавий і дружній для дітей підручник.

Олександр Николишин, для української редакції Медіакорпорації Китаю