Якщо хочете дізнатися все і більше про китайську кухню, вітаю, ця книга чекає вас. Вичерпна, душевна, ще й з фотографіями та рецептами позаду (а рецепти такі, що їх правда можна приготувати! Без “трьох пір’їн фенікса” і “пів чайної ложечки крові дракона”, я серйозно. Максимум соєвий соус треба купити, де ви таке бачили?!). Особисто для мене ця книга — надзвичайно дивний досвід, бо я водночас ностальгувала за їжею, яку любила їсти в Китаї (хот пот! молочний чай! португальські тарталетки! шашлички з баранини — каюсь, той стріт фуд млинець з яйцем!…), з цікавістю прочитувала історичні екскурси походження страв та їх назв, а також з огидою проглядала всю ту дику західнякам всячину, що її наминають китайці (смажені коники, качині пупи, скорпіони на шпажках), ну і з подвійним сумом читала про звичайне м’ясо, яке вже не вживаю, та й екзотичне (привіт “Країна вина” Мо Яня, я з кожним роком тебе все краще розумію, хоч ти і не менш огидна). Попри це все, книга справді класна, і якщо ви любите культуру їжі та/або Китай, вона вам сподобається.

Моя читанка і остання за жовтень прочитана новинка – екзотична, винахідлива, прикладна і смачна. Це книга Катерини Завертайло (за одне прізвище можна полюбити цю дівчинку) «Мурахи лізуть на дерево» від видавництва «Сафран». Хто любить кулінарні подорожі та гастрономічні пригоди – то це для вас. Бо перед нами – її Величність Китайська кухня! Я хотіла мати цю книгу, щоб задовольнити свій суто професійний (письменницький) інтерес: як писати про те, про що вже писано-переписано? Але в цьому випадку «писано-переписано» – не в Україні і не для українського читача. І хочу сказати, що від книги авторки я отримала а) неповторний крос-культурний досвід і б) справжнє читацьке задоволення. Ми знаємо, що всі загорнені в тісто начинки невеличкого розміру (вареники, равіолі, пельмені) – наслідки Великого китайського шляху, а хто винайшов їх – китайські пельмешки-дзяодзи? До речі, винайшов не кухар, а лікар. Здивувалися? Що робити, якщо ти прийшов в китайський ресторан, а там купа страв з незрозумілими підписами? Лайфхаки – у книзі. Як урізноманітнити своє повсякденне меню з буденними продуктами, але зі східно-азійським колоритом? Що китайці роблять з качиними пупами? А як по-різному готують чай в різних регіонах країни? А хочете опинитися в кварталі з ароматною вуличною їжею? І не в одному? І навіть відчути запах? Тоді вам сюди – до книги Катерина Завертайло «Мурахи лізуть на дерево». А ще одне дуже важливе зауваження: обрамлення книги подяками. Щось ритуально-китайське в цьому є. Особливо зворушило як авторка відгукується про свою «велику кашмірську родину», яка дарувала Каті (дорогі родичі українських письменників, зверніть на це увагу!!!) «години повної тиші, коли «Катя пише книжку!»» З нетерпінням чекаю від Каті нову книжку з крос-культурним акцентом – на цей раз про кашмірську кухню.