Хочу поділитися думками про повість японського літератора - натураліста Таяма Катая "Постіль". Повість була написана на початку 20 ст у період модернізації країни. У цей час уже майже 40 років йде активне європейської культури у всіх сферах життя. Проте саме на рубежі 19 - 20 ст починають створюватися і розвиватися нові літературні форми. Однією з таких і являється "Постіль". Повість зробила "вибух" у літературі, так як в ній, крім зародження реалізму (з його довгими описами і образами навколишнього світу), показали внутрішній світ головного героя. До цього часу японська література таким не займалася і була сконцентрована на "змальовуванні " побуту /подвигів вищих слоїв населення. Що по самій повісті? Нам представляють гг, яким оказуєця 35 річний літератор працюючий на географічний журнал. До нього в учениці приїжджає молода дівчина і наш гг закохуєця в неї (незважаючи на жінку і трьох дітей). На цьому майже весь сюжет і закінчується. Далі нам показують душевні переживання і боротьбу гг як чоловіка(одруженого), чоловіка (фізіологічно) та наставника який забов'язаний наглядати та вчити дівчину. Після зустрічі у гг крім закоханості починає проявлятися щось на зразок кризи середнього віку, що приводить до не адекватності в деяких сферах життя. ( У мене рідко виникає бажання фізично наказати вигаданого персонажа, але в деяких місцях я дуже цього хотів) В загальному повість читається легко, спокійний темп є більше плюсом ніж недостатком, а довгі описи та порівняння (тут часто порівнюють соціальну поведінку жінки старої епохи (в книзі це дружина гг) та епохи модернізації (учениця)) тільки доповнюють картину. 9/10 "Пучок цибулі" Невелике за розміром оповідання розповідає нам про сільську дівчину в якої з рідні лише чужий дід. Нам змальовують важку працю, надії та розчарування які постійно з нею та до чого може призвести така ситуація. Підсилюють образи важкого життя дівчини, описи природи та які викликають різні значення , в залежності від свого розташовання в часі. Як і в повісті крім описів природи та предметів, яскраво змальовуються внутрішні переживання та думки дівчини. 8/10 "Скрип коліс" Відкриває оповідання розгорнутий опис навколишніх полів і лісів у маленькому селі в процесі якого ми дізнаємося про те що дія даної історії відбувається за часи російсько-японської війни. Навколишні поля з місцевим видом проса тісно переплітаються з військовими діями та повсякденним побутом після них. Побут після битви та просо (яке тісно пов'язане зі всіма аспектами життя і смерті оповідання ) займає основне місце твору, змальоване загальними штрихами, він чудово відчувається. А до чого тут колеса? В оповіданні їх згадують тричі і кожного разу вони несуть з собою різні наслідки свого наближення, це як руйнування і смерть, так і затишок та налагодження, надії змінюються втратами... 8/10 "Світанок" Оповідання починається і закінчується подорожжю однієї родини. Сім'я із-за нехватки грошей залишає свій дім у маленькому містечку і переїжджає(за допомогою човна) в столицю до старшого сина родини. В процесі мандрівки автор нам показує перехід від старої епохи в нову, починаючи від самого переїзду (залишити родинний будинок у традиційному стилі та перебратися до столиці в житло нової епохи) до розмов старшого покоління, які показують швидкоплинність часу та зміни які він з собою несе. Світанок тут символізує початок змін та початок втілення надій. 9/10 "Хворий на жінок" Данна історія частково переклиеається з повністю "Постіль", як образами так і схожістю гг. Нам представили чоловіка близько 40, літературна кар'єра залишилася в минулому, кожного дня приходить на роботу, яка уже дістала. Єдиною "розвагою" якого є споглядання на жінок. В молодості для натхнення в літературі, а зараз для переведення думок від реальності. Повість зображує велику кількість внутрішніх думок та переживань, приправлених незначними дрібницями які підвищують візуалізацію та поглиблення історії. Особисто для мене данний твір був би одним з найменш приватних якби не остання сторінка, яка підняла вищенаписане на інший рівень. 7/10 "Жіноче волосся" Данне оповідання являється одним з експериментів письменника і написано в стилі жахів. Дія відбувається в домі, в який заїхало молоде подружжя. Спочатку все йде добре, але з часом починаються незрозумілі речі. Порівняно з іншими творами, цей нудноватий і навіть "смачні" описи особливо не покращують ситуацію. Але цікаво було почитати зачатки японського горору і порівняти з тим, що може злякати читача сьогодні. 6,5/10 "Світлина" Ще одне оповідання яке відбувається за часи російсько-японської війни, а точніше незадовго до фінальної битви. Ми бачимо гірський курорт з його чудовими пейзажами як на гори так і на океан. Безтурботне перебування гостів та невимушені розмови з рідкими думками про можливу майбутню битву. Крім гостів до курорту заходят четверо солдатів які розміщені недалеко від курорту. В подальшому відбувається взаємні відвідини. Закінчивши на цьому сужет автор дає нам роздуми про життя та спогади. 6,5/10 "Гість" Оповідання показує відносини між чоловіком і жінкою через призму протидії традиціям і їх результату. Центральним героєм виступає дядько дівчини. Він приютив її та він пробує вирішити питання пов'язані з нею, чоловіком та її батьками. І він же словами виміщує усю свою злість, предвзятість та інші свої "забобони", як до її діянь так і до жінок в цілому. 6.5/10 "Парасолька" Коротка розповідь(близько 15 ст), яка показує як добре розставатися з речами, в протилежному випадку вони можуть ускладнити життя. 7/10 "Диво-птах" Більше не оповідання, а набір професійно-філософських роздумів автора про літературу. Прикольно читати, деколи нагадує, якийсь канал з цитатками. 7/10 Прочитавши усю книгу, можу сказати, що це буде незвичний досвід для тих хто не знайомий з японського літературою. Книга показує повсякденне життя людини з її внутрішніми переживаннями. Велика кількість пейзажних описів дає повне поглиблення в текст. Взагальному текст читається легко, залишає за собою приємний післясмак. Підійде для знайомства з японською прозою. P. S. Данна рецензія була проспонсована моєю прихильністю до японської літератури, це був один з небагатьох випадків коли мій душніла спав і текст писався за допомогою моєї позитивної предвзятості

Японська література досить романтична, ніжна і глибоко емоційна, але разом з тим не схожа на європейську. Імпонує як вони описують природу, так тихо і спокійно, вона наче стає невидимим фоном оповіді. Новинка від @safran_book Збірка оповідань та повість "Постіль" від Таяма Катай. Деякі із творів вперше перекладено в Європі, саме українською, це захоплююче 🥰 Автор вважається скандальним письменником ХХст., засновником нового стилю я-роман, під впливом натуралізму. В своїх історіях він намагався максимально чесно і реалістично відобразити душевний світ героїв. Детально описуючи внутрішні діалоги та роздуми. Це було щось абсолютно немислиме для японців. І з одного боку вони захоплювались такою зухвалістю і вмінням поділитись глибиними інтимними роздумами, а з іншого звісно засуджували і не сприймали такі нововведення🙊. В їхній традиції навіть думати так, не те щоб говорити, вважалося позором і безчестям🙈. Це і породжувало подвійність поглядів і переживань, адже багатьом хотілося такої свободи. В деяких оповіданнях згадується російсько-японська війна💔. Їхній моральний обов'язок перед державою, сім'єю, собою категоричний і немає піддаватися сумнівам. Навіть сильний вплив християнства і нових поетичних форм, не зміг прижитись. Позором було просто милуватись гарною дівчиною в транспорті, ніякого флірту, а тим паче сексуальних фантазій. Це вже максимум зухвальства, як таке можна було взагалі допустити... про таке не говориться... І цим мені вони нагадують наше, "а що люди скажуть"... Зв'язок вчителя і учениці був під табу. Це досить гостра морально-етична тема, мабуть дошлюбні відносини не викликали стільки ж емоцій. Змиритись та терпіти... чимось співзвучно з нашими стереотипами поведінки... 🖤🤍 Загалом мене зачарувала ось ця реалістичність переживань героїв, їхні сумніви, хід думок..все таке близьке.. бо кожен з нас щодня також приймає рішення, вагається і шукає свою правду... Трішки нотаток із творів: ✔️Він зазвичай відчував присмак гіркоти й самотності, коли не міг увійти в чиєсь життя і вкотре залишався на його узбіччі. І в літературі - те саме, і серед людей - те саме. ✔️Це велика печаль, яка криється в найпотаємнішій частині людського життя ❤