Маю дуже світлий спогад з дитинства. Колись у нас була колекція казок народів світу. Дідусь мені читав з неї різні дивовижні історії . Які ж там незвичайні і чудернацькі казки були! Герої, пригоди, імена, міста, малюнки - все було дуже і дуже особливе. І книга “Мандрівки Гімалаями. Казки з Тибету, Бутану, Ладакху і Сіккіму”, автор Мірослав Пошта, мені про це нагадала. Стилістично оформлення книги - привабливе. У книзі відкритий корінець і це дуже оригінально. Це так зване “коптське переплетення” - техніка скріплення листів вручну. Сторінки не закриваються при відкритті їх на 180°, і розворот на 360° не шкодить корінцю. Переваги такого плетення - міцність з тонким натяком на старовину. Кожна сторінка унікальна, розвороти змінюють свої кольори. 33 історії не набридають. Тексти короткі. Можна читати у будь-якій послідовності. Деякі дуже незвичайні. Інші нагадуватимуть українські народні казки і тоді стає зрозумілим, як тісно переплетені між собою фольклорні переповідки і повчання різних народів світу. Протистояння багатих і бідних, добра і зла, спроби пояснити природу чи поводження тварин, щастя чи життя після смерті. Донечка слухала казки уважно. Казала, що вони “дивні”, ще мала багато запитань. Їй дуже сподобалася розповідь, як яйце разом із своїми друзями бджолою, цвяхом, кізяком та молотком провчили кірву (невелика дика кішка). Її це повеселило. Казки є зовсім чудернацькі - як от про козячий хвостик, який вмів красти. Тут є навіть історія про колобка, але геть інша, ніж ми знаємо.

Ми звикли до сучасних дитячих книг, які знайомлять дітей із реаліями сучасного життя чи фантастичними пригодами вигаданих персонажів. А так хотілося прищепити доні любов до українських народних казок, та справи були кепські. Донечка хотіла тільки сучасні книги-картинки. Але диво сталося! І зовсім неочікувано. Першими казками, які доня прослухала залюбки і не один раз, виявилися "Мандрівки Гімалаями. Казки з Тибету, Бутану, Ладакху і Сіккіму" (автор: Мірослав Пошта, ілюстратор: Ленка Ясанська, перекладач: Тетяна Савченко). Книжка оформлена дуже цікаво. Корінець, на перший погляд, здається пошкодженим, але насправді так виглядав оригінальний корінець, книжка прошита п'ятьма різнокольоровими нитками, де кожен колір позначає стихію світу за тибетськими віруваннями. Звісно, донечку такими подробицями не проймеш, але вигляд книжки і дуже оригінальні східні малюнки неабияк її зацікавили. Малюнки є на кожному розвороті, але тексту досить багато, тож, усе-таки, я не можу назвати цю книжку картинкою. Доводиться добре попрацювати з уявою, щоб осмислити сенс цих казок. З першого дня у нас з'явилася традиція читати ці казки перед сном, десь по 2-3 ми читали з обговореннями, а на наступній вона засинала. З таким зацікавленням ми б давно закінчили читати цю книгу, але у Вероніки з'явилася улюблена казка, яку доводилося читати щодня – "Про піхви для ножа, наповнені цампою", в якій ідеться про те, що собака лишила жінці з доньками на зберігання піхви з цампою (підсмаженим борошном), але, повернувшись, виявила, що цампи бракує, і попросила як компенсацію старшу доньку заміж... Як часто буває, старша і середня доньки виявились егоїстками, тож одружився пес з благородною найменшою донькою, завдяки якій подолав чари чаклунки і залишився людиною... Найкарколомніші і найстрашніші пригоди зі злою чаклункою зачарували Веронічку найбільше, вона щоразу згадувала якусь іншу деталь із сюжету, щоб нагадати мені, яку казку вона вибирає... Врешті ми домовилися, що читатимемо лише одну стару казку за вечір, а всі інші нові, щоб якось просуватися вперед. Дуже характерно, що у цій казці жінка з доньками, хоч і жадібна і посягнула на борошно собаки, але й чесна, сплатила навіть таку неспівмірну ціну – видала за нього заміж свою доньку. У цьому особливість цих казок. Правителі можуть бути лихими, але дотримуватися свого слова, тож грою слів і всілякими хитрощами дядечкові Томпі – героєві багатьох тибетських казок, вдається провокувати правителів на відновлення справедливості та навіть на спокуту своїх провин перед людьми. Напевно, як і у всіх народних, у цих казках показана боротьба між багатими і бідними, доброчесність винагороджується, а зло карається. Щось міфічне і фантастичне переплітається з буденністю тих країв. Є казки жорсткі, але справедливі. Казки адаптовані для дітей і викликають щире зацікавлення сюжетом. Після цих казок донечка згодилася слухати українські казки, тож "Мандрівки Гімалаями" стали для нас провідником у світ народних казок. Які народні казки люблять ваші діти? Порадьте ще якісь цікаві збірки народних казок будь-яких країн для дітей 4 років, ми не хочемо зупинятися на досягнутому.

Народні казки, це чудове джерело пізнання ментальності та світогляду народу, його філософії, прагнень, форм віри та любові, що локально формуються у певному природному ландшафті утворюючи тим самим ландшафт культурний. Чого варті народна міфологія та вірування, що давали власні пояснення природних явищ, чи наділення людськими рисами місцевих тварин, що формували поведінкові моделі індивідів в суспільстві. Цінність народних казок в тому, що в них закладено усе для того, щоб пізнати витоки своєї ментальності. Тобто народні казки є одним з чудових методів самопізнання. І коли ми читаємо казки різних народів світу, ми можемо навіть не виходячи з дому побувати в далеких краях, побачити чудернацьких істот, послухати цікаві історії від місцевих, відвідати їх сокровенні і сакральні місця, одним словом влаштувати мандрівку. Адже культурний простір почасти образний, тому щоб зрозуміти та відчути країну, не обов'язково бути фізично присутнім у ній. Мабуть, тому збірка казок з Тибету, Бутану, Ладакху і Сіккіму називаються "Мадрівки Гімалаями". Ця збірка є унікальною, так як чех Мірослав Пошта чи не перший хто зумів зібрати ці казки мандруючи Гімалаями і невдовзі їх видати, доречі, поки що, лише Україна придбала права на збірку казок, тому "Мандрівки Гімалями" доступні наразі тільки чехо-і-україномовним читачам (мандрівникам). Багато казок несуть глибокий філософський зміст, почасти схожі на притчі у яких є чимало гімалайського гумору. Вони можуть видатися специфічними українцю, проте у них є багато ниток споріднення з нашими казками, взяти хоча б казку з назвою "Покотився колобок". Приємний до дотику папір, тематичні ілюстрації та оформлення, корінець з коптським переплетенням несуть свою окрему естетичну цінність. Словом, чудову справу зробив Мірослав Пошта для світу, а наше молоде видавництво сходознавче видавництв Сафран, для України. Адже тепер ми маємо змогу пізнати нову культуру і вирушити у Гімалаї.