Я в захваті від Путівки! 🎟️ Спочатку я думала, що маньхва — антологія з 3 історій, які пов‘язані хіба що Потойбіччям, але ні — в кожному наступному розділі згадуються створіння з минулих, а в кінці першого читачам підкидають головне питання, відповідь на яке будуть шукати герої надалі. Кожен розділ знайомить зі служителями Потойбіччя. Моя фаворитка — Біла Мінливість, яка заохочує до добрих вчинків, але злити її теж не варто. Вона зображена на другому томі. На першому — її протилежність — Чорна Мінливість, який є тим ще фанатом манґи. Окремо хочу виділити гумор: жарти, пов‘язані з манґою (тут говорять про смерть фанатів Ван Пісу до його завершення 😁), кумедні ситуації та непорозуміння. В Путівці цього купа. Особливо мене насмішила бюрократія в Потойбіччі — коли служителі бідкаються щодо можливих скарг з боку мерців через величезні черги. Самі історії розповідають про життя людей, на що вони здатні, коли знаходяться під впливом так званих «дивних з’яв», тобто, почуттів та до чого це все може призвести. Висновки з кожної читач отримає. Путівка має всі перспективи стати багатотомною маньхвою, адже нам невідомо про переісторії потойбічних служителів (Чорної і Білої Мінливостей, Бикоголових і Конелицих), окрім декількох маленьких деталей. Особисто мені було б цікаво дізнатися про те, чому Чорний Паньґвань носить маску, а Біла — обрала роботу в Потойбіччі, замість Небес. До речі, щодо останнього — вони тут лише згадуються, і то — в примітках. Розповідь про співіснування цих двох світів, Небес і Потойбіччя, їхні минулі й можливі майбутні міжусобиці, якісь особистісні зв‘язки були б просто НЕЙМОВІРНИМ доповненням історії. Також тут згадується одна з 18 зон Потойбіччя, і чудово б було їх всіх показати. Хоча я не буду засмучуватися, якщо Путівка в наступних томах продовжить розповідати про «дивні з‘яви» і розкриє основну лінію з кінця першого розділу. Так що Путівку я рекомендую!