Збірку відкриває повість «Надзахідне сонце» (1947), що посідає центральне місце в творчому доробку письменника. У ній, на тлі занепаду аристократичного роду і згасання традицій витонченої Японії, розповідається історія поневірянь представника столичної богеми повоєнного періоду — декадента й бунтівника, який насправді прагне любові та душевного спокою.
До збірки також увійшла мала проза різних періодів творчості письменника, а саме: дебютне оповідання «Поїзд» (1933), автобіографічний есей «Сто видів Фуджі» (1938), оповідання «Феєрверк» (1942) та останній твір — «Вишні» (1948). У цих різних за жанром і проблематикою текстах невиправний романтик і скептик, шукач істини і зневірений крамольник складає епізоди свого життя у невигадливі «побутові» сюжети, відчайдушно намагаючись вписатися в ритм тогочасного японського суспільства та збагнути його цінності. Сфокусована на внутрішньому світі автора проза насичена (само)спостереженнями та до подиву відвертими, глибокими і часом іронічними роздумами письменника про емпатію, довіру, щирість, самотність, підкорення долі та прийняття.
АвторДадзай Осаму
ПерекладачЮлія Осадча Феррейра
Мова оригіналуЯпонська
ISBN978-617-8376-18-5
Кількість сторінок208
Формат175х240 мм
ОбкладинкаТверда
Юлія Осадча Феррейра23.11.2025
Світлано, дякую Вам за відгук!
Думаю, якби Дадзай прочитав його, то посміхнувся б і був би страшенно задоволений, бо він обрав саме такий стиль - за що був добряче розкритикований ще своїми колегами по цеху - для показу невідповідності культури благородної знаті тогочасному японському суспільству. Звісно, в японській мові інші форми висловлення ввічливості, але я свідомо обрала маркерами стилю аристократів слова "паньматка", "панотець", "дядьо" і звернення до старших близьких членів родини на "ви". Усе, що ми зараз сприймаємо як мовні архаїзми, було однією з ознак давньої і вишуканої японської аристократичної культури, яка у повоєнні роки відходила разом із її носіями. Гадаю, показати затухання цієї культури було головною метою автора. Звідси й назва повісті.
В українському суспільстві, до речі, це застаріле звернення до старших у родині на "ви" і множина також відходять у минуле.
Ну, й звісно, світова класика майорить множиною і зверненням на "ви" в аристократичних колах.
Дякую за порівняння мене з ШІ. Я приймаю його як комплімент. :)
Читати повністю
Світлана Сойма22.11.2025
Дякую за пояснення! Для мене це було не звично, та й справді не зрозуміло. Тепер буду знати, вибачаюсь!😅
Видавництво САФРАН22.11.2025
Вітання, Світлано! Це спосіб відобразити архаїчну аристократичну мову.
Як правило, аристократи зверталися одне до одного на Ви.
Світлана Сойма21.11.2025
Відчуття, ніби текст перекладав ШІ🙁 Не зрозуміла, чому "Паньматка" відображається у множині.."Сказали паньматка", "Вони сказали", "Піду приляжу, — сказали паньматка" і тп. Можливо, я чогось не розумію, але це читати дуже не зручно, та й не зрозуміло.
Читати повністю
топ продажів
Надзахідне сонце. Повість і коротка проза
Дадзай Осаму
Перший переклад українською мовою творів одного з найяскравіших представників японської еґо-прози ХХ століття і класика модерної японської літератури Дадзай Осаму.
380 ₴
Паперова книга
180 ₴
Електронна книга
EPUBMOBIPDF
EPUB - Підходить для iBooks (iPhone, iPad, iMac)
MOBI - Підходить для ел. книг Amazon Kindle
PDF - Відкривається в Adobe Reader або браузері
Наш сайт використовує Cookie для поліпшення користувацького досвіду. Продовжуючи використання цього веб-сайту, ви приймаєте наші умови викладені в Політика Cookie.