Ярослава Шекера

Китаєзнавиця, поетеса, мисткиня

Роки життя (1982 – 2019)

Народилася у сім’ї науковців. Вже у вісім років Ярослава захопилась народним мистецтвом витинанки, іще школяркою її роботи брали участь в образотворчих виставках в Україні та за кордоном. В 1995 році її приймають до Національної спілки художників. Вона майстерно розмальовувала писанки, грала на сопілці, дримбі й окарині, а ще – дуже добре співала, але саме література посіла в житті Ярослави одне з чільних місць. Ярослава захопилася перекладацтвом. Уже навесні 2000 року українською почали з’являтися її переклади класичної та сучасної китайської поезії, що ввійшли до збірки «А небо журавками вишите...». У 2003 році виходить друком окрема збірка перекладів китайської поезії доби Тан, «Танське небо», твори з якої увійшли навіть до шкільних хрестоматій із зарубіжної літератури.

З 1998 року Ярослава – студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «китайська мова і література». Перебувала на стажуванні в Чанчонському педагогічному університеті й у Пекінському університеті мов та культури в Китаї. З 2003 року працювала в своїй alma mater, КНУ ім. Т. Шевченка, на кафедрі китайської, корейської та японської філології, спершу як асистент, а з 2010 року – доцентом. Захистила кандидатську дисертацію «Ґенеза та функціонування художніх образів у китайській поезії доби Тан (VII – X століть)». Коло її наукових інтересів було дуже широке: перекладознавство, поетика і герменевтика, але ще – психологія мови, лінгвокультурологія, теорія літератури, релігієзнавство, культурологія, глибинна психологія тощо.