Таяма Катай

Автор збірки «Постіль. Повість і коротка проза»

Роки життя 1872–1930.

Японський письменник, поет, літературний критик і теоретик японського натуралізму, знакова постать літературного процесу перших десятиліть ХХ ст. Автор низки автобіографічних творів, серед найвагоміших з яких, зокрема, «Життя» (1908), «Дружина» (1909), «Сільський учитель» (1909).

Його першій повісті «Постіль» (1907) судилося стати вододілом у японській літературі модерного часу: викликавши безпрецедентний резонанс у японському суспільстві, вона започаткувала традиції сповідальної прози, зокрема жанру еґо-белетристики ватакуші-шьосецу, що й досі лишається в Японії художнім мейнстримом. Своїм основним творчим методом Таяма обрав натуралізм, теоретичні засади якого послідовно викладав у критичних статтях. Разом із однодумцями, Кунікіда Доппо (1871–1908) і Шімадзакі Тосон (1872–1943), він створив унікальну концепцію японського натуралізму.

Реформатор письменства та мови, прибічник європеїзації суспільства, невтомний дослідник внутрішнього світу і сміливий, відвертий літератор — таким він увійшов до історії літератури Японії.